ПАВ - шкода чи користь?

Усім привіт!

Сьогодні буде досить не звичний пост, без відгуку на будь-які косметичні продукти.

Хочу просто поговорити з Вами і заодно дізнатись, чи цікава для Вас, така рубрика у моєму блозі.

Відкрию дискусію, про так звані "страшні" ПАВ, які нам не дають спокою в косметиці.

Що ж це за "звірі", як їх ідентифікувати, і як з ними поводитись, буквально декількома рядками нижче...

Але спочатку невеличке введення в загальний курс....

Ні для кого не секрет, що більшість кремо- чи емульсієподібних  засобів мають досить схожу схему складу.

Це основа (жири, вода, ПАВ, емульгатори, консерванти, віддушка)

і 

Активні добавки

Основи бувають жирові (які дуже рідко зараз використовують) та емульсійні. 

От тут і починається найцікавіше, жирова і водна фази з'єднуються в досить не стабільну систему, яка при першій-ліпшій можливості старається роз'єднатися, а на стику обох фаз, ну дууже люблять селитися численні мікроорганізми.
Щоб уникнути усього цього "непорозуміння" і вводяться емульгатори.

Молекули яких, мають витягнуту форму, один полюс якої гідрофільний(з'єднується з водою), а інший ліпофільний(з'єднується з жиром) і на так званому "кордоні" між обома фазами стабілізує їх.

Такі емульсії добре розподіляються по шкірі, швидко вбираються і найголовніше, допомагають активним водорозчинним компонентам потрапити вглиб шкіри, а без жирового компоненту, вони б просто залишились на поверхневих шарах.

Якраз одними із найсильніших емульгаторів є детергенти-поверхнево-активні речовини (ПАВ). 

Їхній безпосередній обов'язок - розчиняти жир, шляхом дроблення жиру на менші крапельки, які потім легко змиваються водою.

Але один їхній величезний мінус, не дає їх зарахувати до "хороших" речовин, це їх здатність руйнувати природний ліпідний бар'єр шкіри. Вони є токсичними для клітин, бо розчиняють їхню ліпідну мембрану, повірте, це аж ніяк не добре.

Але токсичний і подразнюючий вплив у ПАВ досить різний, також варто врахувати концентрацію і засобах.

До природніх ПАВ відносять: фосфоліпіди, жирні кислоти і воски, які не матимуть такого згубного впливу на шкіру.

Досить популярним, серед синтетичних ПАВ став силікон.

Чому? Бо він інертний для шкіри і не втручається  у її біохімічні процеси, так, як це робить на прикладі, лаурилсульфат натрію. 

Хоча його "братик" лауретсульфат, є більш безпечним.

У підсумку, скажу, що абсолютно безпечних засобів немає.

Є як свої плюси, так і мінуси.

Якщо правильно їх застосовувати, то шкоди можна уникнути.

Для своєї ж безпеки, варто вивчати склад засобів, спостерігати з там, як Ваша шкіра реагує на ті, чи інші складники.

А як Ви відноситесь до ПАВ?